27 червня 16 працівників «Укрзалізниці» одночасно подали заяви про звільнення з роботи. Монтери ПЧ-16 Ужгородської дистанції колії відмовляються працювати під керівництвом новопризначеного дорожнього майстра. Кажуть, у минулому чоловік знущався з підлеглих, тож просять призначити когось іншого, інакше покинуть роботу.
Працівники не можуть знайти порозуміння з керівництвом, вважають несправедливим призначення нового майстра, саме тому минулого тижня звернулися до газети «Карпатський об’єктив», щоб їх нарешті почули.
«Нас ніхто не хоче слухати…»
«Зараз йому за 60, кілька років він пробув на пенсії, а коли працював на начальником дільниці, то дуже знущався з людей: бив їх, погрожував, говорив з ними, як хотів. Тому ми висловили недовіру до нього й написали заяви на звільнення за власним бажанням. Протягом двох тижнів має вирішитися, звільнити 16 чоловік і прийняти одного майстра чи перевести його на іншу дільницю. Та вся суть у тому, що нас ніхто не хоче слухати, інтереси людей ніхто не враховує, – розповідає нам бригадир Василь Пойда про новопризначеного майстра Василя Лютянського і продовжує: – Ми написали заяву-звернення до газети «Львівський залізничник», колективну заяву до голови профкому у Львів…
То є тиран серед тиранів, коли він раніше був начальником дільниці, ми так страждали! Ми працюємо на першій дільниці третього околодку із Ставного до Солі, наш околодок найбільший на всій Ужгородській дистанції колії, тут 19 монтерів і три бригадири.
На мене вчиняють тиск , учора шеф відкрито заявив, що будь-яким способом мене звільнять. Але я хочу, щоб люди навіть після мого звільнення нормально працювали. Нам будь-якого майстра хай дають, тільки не його.
Ніхто не рахується з людьми, а начальник з начальником завжди домовляться. Корупція страшна, за посади свої тримаються.
Якщо не вдасться вирішити проблему тут, на місці, буду звертатися і в прокуратуру, і в Київ, і на телебачення, мені втрачати нема чого, а люди мають працювати нормально», – підсумував Василь Пойда.
Не злюбили за строгість?
Жінка Василя Лютянського каже, що її чоловік дуже строгий з робітниками, не дозволяє їм прогулювати, тому його й не люблять.
Удома ми його не застали, він був на роботі. Отож по телефону нам розповів: «Вони самі собі створюють проблеми через одного чоловіка, якому дуже гарно живеться і який не хоче ротацій.
Я в курсі справи, я вже працюю, люди теж усі працюють. Мине два тижні, будемо далі працювати. То все в такому стані наговорено, думають, що якщо поставлять принцип… Це не в колгоспі і не в сільраді, хто кого хоче, той того обирає».
Поновити старого майстра неможливо
Ми навідалися до начальника дистанції колії Петра Леончука: «Не розумію їхню позицію, логіку. Який сенс?»
Структура спрощено виглядає так: дільниця (начальник дільниці) – околодок (дорожній майстер) – робоче відділення (бригадир колії). «В «Укрзалізниці» існують чітка ієрархія та відповідальність. Добір кандидатів проводиться з урахуванням знань, навичок, досвіду, освіти. Лютянський працював десятками років старшим майстром, дорожнім майстром. Він вийшов на пенсію в 55, зараз йому виповнилося 60 років, має бажання працювати, думає про безпеку.
Право наймати і звільняти належить до компетенції начальника дистанції колії. Вакансія дорожнього майстра була вільна кілька місяців, попередній майстер, Василь Кушнір, був звільнений невдовзі після аварії в с. Сіль, коли кілька вантажних вагонів зійшли з рейок. Тоді працівники понесли колективну відповідальність у формі дисциплінарного стягнення, тобто винесення догани. Звільнили майстра дещо пізніше за прогули.
Стосовно поновлення цього майстра на посаді, то це неможливо, оскільки існують внутрішні накази «Укрзалізниці» щодо заборони поновлювати на роботі людей, які були звільнені за крадіжку, п’янство чи прогул.
Звісно, якби обирати собі начальника міг колектив, то він завжди віддасть перевагу слабшому, м’якшому керівнику. Щодо побоювань робітників з приводу якогось фізичного впливу чи морального приниження з боку Лютянського, то я завжди стану на їхній захист і не допущу таких випадків. Та й урешті-решт, їх два десятки молодих, здорових хлопців, чого їм боятися?”
Щодо кадрового питання Петро Іванович розповів: «У зв’язку з нестачею працівників, на Закарпаття активно запрошуємо монтерів колії з інших областей країни. Запроваджуємо потрохи вахтовий метод роботи – по два тижні на роботі, два тижні вдома».
Голова профспілки Леся Петриченко розповіла нам, що в момент подання заяв про звільнення була на місці: «Я пояснювала, що ми їх захистимо, навіть якщо хтось битиме їх, хоча раніше такого зафіксовано не було. Я їм казала, що, якщо напишете заяви, керівник буде зобов’язаний їх підписати. На мою думку, вони хочуть начальника, який не вимагатиме роботи».
«Начальство і матеріали для ремонту не дає, і колії не закриває»
Ми зв’язалися з колишнім майстром, Василем Кушніром, який розповів, що конфлікт з начальником розпочався після аварії в с. Сіль: «У сході вагонів з колії були і є винними не керівники середньої ланки – майстер чи бригадир, на яких звалили всю вину, а керівництво Ужгородської дистанції колії, тобто начальник Леончук і його заступник, у зв’язку з тим, що не давали матеріали для усунення недоліків, які загрожували сходу рухомого складу. Колія була несправна для пропуску поїздів, і вони мали вжити заходів для її закриття. Після сходу вагонів у с. Сіль у суботу я закрив колію в Кострино, бо не давали матеріали. У примусовому порядку в понеділок начальство змусило відкрити її.
Щодо нового майстра, то вони у змові з начальником, бо чоловік – пенсіонер, у минулому судимий, без освіти. Коли працював майстром на другому околодку, знущався, бив людей…»
На момент подачі матеріалу в друк, стало відомо, що бригадиру Василю Пойді оголосили догану за ті порушення, які були зафіксовані на викладеному в мережі відео. З цього приводу була зібрана дисциплінарна комісія.
Наразі тривають перемовини між керівництвом і працівниками, останні ще можуть відкликати свої заяви, отож сподіваємося, що до 11 липня сторони зможуть знайти компроміс, який влаштує всіх.
Оксана ЧОПАК
Велика повага до цих монтерів колії та бригадира, тому, що цей шляховий майстер дійсно неодноразово бив і не раз «відкуплявся », із за бійку він був судимий,і це до речі на відео не сказали. Також хочу сказати що знаю цього начальника УЖГОРОДСЬКОЇ КОЛІЙНОЇ ДИСТАНЦІЇ КОЛІЇ ЛЕОНЧУКА ПЕТРА ІВАНОВИЧА, якому «начхати »на таких простих людей, і це не перший випадок що всі проти майстра. Декілька років назад така ситуація була і в Чопі, там майстер направляв людей працювати на свої потреби, а не на потреби дистанції,та цей начальник зробив винним бригадира, а цього майстра з часом назначив старшим колійним майстром,і прикриттям для своєї любовниці, та з часом той спився і він його звільнив. Дуже шкода що таких людей ніхто не захищає, звичайно не всі ми без гріха, але скільки таке буде продовжуватись. Сам начальник дистанції живе собі не погано, завдяки цій посаді забезпечує добре себе і свою любовницю про яку всі добре знають не тільки на Львівській залізниці це начальник технічного відділу в цій дистанції ПОЛІЩУК ДАРЬЯ МИКОЛАЇВНА, якій він «наклепав двох дітей». Вона зараз добре забезпечена, і на людей доповідає начальнику, то здоров’я їй добре просять і там не дай Боже щось проти неї сказати, а також хочеться сказати про його «круту дачу», та будинок в Чопі його любовниці,там теж працювало багато хто з дистанції колії .Тай отдих з любовницею за кордоном, тому самі подумайте що це взагалі за людина,яка стільки років обманювала свою сім’ю, невже ви думаєте що він цікавиться простими робочими.Також хочу сказати про цю особу «профком » ПЕТРІЧЕНКО ОЛЕСЮ ОЛЕКСІЇВНУ,якої батьки працювали в цій дистанції батько на базі керував,а мама комірником то як думаєте вона буде захищати цих працівників. ДУЖЕ ШКОДА ЩО ТАКЕ РОБИТЬСЯ НА ЗАЛІЗНИЦІ І ХОЧЕТЬСЯ УЗНАТИ У КЕРІВНИЦТВА ЛЬВІВСЬКОЇ ЗАЛІНИЦІ ДОКИ ТА ПАРОЧКА БУДЕ РАЗОМ ПРАЦЮВАТИ.