Коли в Україні запровадять страхову медицину?

Обіцянки запровадити страхову медицину українці чують уже давно. Однак, жодному уряду не вдавалося це здійснити. Але надія на запровадження такої в Україні з’явилася, коли відповідний пункт потрапив до Президентської програми. На початку 2020р. Михайло Радуцький, глава парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медстрахування сказав приблизні строки, коли в Україні має бути запроваджена страхова медицина. І вони не дуже втішні – не раніше 2023 року.

Наприкінці 2020-го, президент заявляв у своєму посланні до парламенту, що чекає від Міністерства охорони здоров’я готову модель, якою має бути страхова медицина в Україні. Однак це питання досі не просунулося і немає жодного результату.

У міністерстві тоді заявляли, що можливість запровадження обов’язкового медичного страхування з’явиться тільки з 2023р. Про це розповідав глава МОЗ Максим Степанов в коментарі Слово і діло.

Якою буде модель страхування для українців

Про про те, яким саме буде медичне страхування в Україні, поки говорити зарано, адже жодної стратегії чи хоч якогось наміченого плану розвитку або документу досі немає. Однак, деякі припущення посадовці уже розкрили.

Михайло Радуцький, у Сніданку з 1+1 говорив про те, що в Україні держава буде забезпечувати гарантований мінімум безкоштовних медичних послуг, а за все інше пацієнт платитиме з власної кишені. У так званий гарантований пакет послуг буде включено: екстрену медичну допомогу, інфаркт, лікування інфекції, психіатричну допомогу, протитуберкульозне лікування, онкологія, інсульт. А оплачувати українці самостійно будуть за протезування зубів, планові операції, якщо немає загрози життю, додаткові обстеження або навіть більш комфортне перебування на стаціонарі у лікарні.

Максим Степанов, колишній глава МОЗ говорив про план, коли держава максимально мотивує громадян на добровільне медичне страхування, і поступове введення обов’язкового. Таким чином, щоб воно прижилося і суспільство його прийняло.

Однак, Тетяна Бутківська, голова комітету з питань медичного страхування ЛСОУ, говорить про те, що державні витрати на охорону здоров’я щороку зменшуються, тоді як витрати громадян невпинно зростають. У 2019-му питома вага державних витрат зменшилася до 40 %, а вага приватних витрат збільшилася до 56 %. Тобто, держава на медицину витрачає з кожним роком все менше, а громадяни – більше.

Згідно з опитуванням міжнародного фонду «Відродження», в Україні третина домогосподарств витрачають більше 10 % своїх доходів на медичні послуги. В порівнянні з країнами ЄС це майже вдвічі більше. В той же час, кожен шостий пацієнт відмовляється від лікування через непідйомну вартість. А таке явище як медична бідність, в Україні проявляє себе на повну і жодна родина від нього не захищена. Про це пише Тетяна Бутківська на сайті Українська правда. Авторка переконана, що саме медичне страхування стане повноцінним джерелом фінансування охорони здоров’я в Україні, а також буде дієвим механізмом контролю якості медичних послуг.

Як у інших?

У світі практикують чотири основні моделі медичного страхування: Бісмарка, Беверіджа, національна та пряма модель медичного страхування.

Згідно з моделлю Бісмарка, медичні послуги сплачує фонд страхування працівників. Його наповнюють роботодавці і працівники своїми відрахуваннями із зарплати. Така модель працює у Австрії, Німеччині, Швейцарії.

Модель Беверіджа запроваджена у великій Британії, Ірландії, Португалії. У цих країнах медичні послуги фінансуються державою за рахунок податків з бюджету.

Національна модель медичного страхування успішно працює у Канаді, Тайвані та Південній Кореї. У такій моделі послуги надаються приватними медичними установами, але їх фінансують за кошти державних страхових програм.

У країнах, що розвиваються, здебільшого використовується пряма модель, – це коли пацієнти оплачують лікування самостійно.

Оксана ЧОПАК

Цей матеріал був опубілкований на сайті karpat.in 30.08.2021р.

Leave a comment

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *