На минулому тижні пощастило побувати в Деренівській Купелі – це санаторний комплекс у с. Нижнє Солотвино, в кількох хвилинах їзди від Ужгорода по чудовій автостраді і ще десь один-два кілометри власне селом – вузькою, майже односторонньою, але без вибоїн дорогою. Здивували “винарні” місцевих жителів, які знаходяться прямо біля дороги, викопані у горі, тільки двері видно, які наче ведуть у невідоме підземелля. Таких дверей обабіч дороги може й кілька десятків набереться.
При в’їзді в комплекс зустрічає охоронець, питає: “Ви на конференцію?”, дає інструкції, як проїхати на парковку. Вона далеченько, зате є нагода побачити більше мальовничих куточків комплексу.
Екскурсовод розповіла, що у наявних готелях можна одночасно розмістити понад пів тисячі відпочивальників, а головний корпус, який наразі ще облаштовують, буде п’ятизірковим після завершення робіт. Здалеку він нагадує замок якихос вельмож, і вся атмосфера тут наче розмірено-аристократична.
У будівлі готелю “Ірис” розташована велика конференц-зала, на величезній території є басейн, ресторан, озеро і дегустаторська мінеральних вод. В іншому кінці є бесідки і колиби зі зрубу, озеро з квітучим лататтям і казковим місточком – таким, як малюють у казкових книжках – з деревцят і вигнутим над водою. Поміж рівненько підстрижених газонів вимощені доріжки з каменю приведуть, куди треба.
На території дуже тихо і спокійно, ідеально доглянуті рослини з табличками-надписами, скульптури і скульптурки, з металу і каменю, шум води і спокій довколишньої природи. Працівники клопочуться на клумбах, інколи проїжджаючи на мінітракторцях.
Ще одна хороша місцина потрапила у мою копілку “Побувала та приїду ще”.
А ви вже були в “Деренівській купелі”?
Оксана ЧОПАК,
фото автора
